Квитки на поезію 2024

Квитки на літературний вечір

Поезія від грецького слова "ποίησις" означає "муза, фольклор". Це особливий принцип побудови мови з додаванням в манеру говорити ритму і рими, зазвичай не має необхідності вживання в повсякденній мові; філігранне словоплетіння, більшою мірою віршоване.

Ще однією з можливостей мови є вірш (ліричний рядок) - оригінальний принцип побудови мови.

Найчастіше термін поезія використовується в образному сенсі, символізуючи філігранність висловлювання або витонченість згадуваного. У зв'язку з цим, ліричним також має право називатись і виключно позбавлений поетичності текст. Щоб не помилитися, в "сухій" ученій літературі прийнято не вживати термін "поезія", а згадувати швидше про безпосередньо власне вірші. Та все ж таке застосування слова не обходиться без нюансів негативу, адже головне визначення терміна "вірш "- самостійний віршований рядок.

У сьогоднішній культурі поезію сприймають швидше як різновид мистецтва, не враховуючи, те що в побуті на сьогодні існує в достатній мірі текстів ліричних, проте не мальовничо ліричних (мається на увазі - рекламних). Так склалося, що ліричними мають право бути тексти, які не мають чіткого визначення за класифікацією. До їх числа можна зарахувати навіть лікарські та вчені праці.

"Беручи до уваги будь-яке з наявних мистецтв, чільним завжди буде поезія" - написав Кант в одній зі своїх праць.

Можна привести такий приклад формування та народження поезії: діти, дивлячись на незнайомий предмет (абажур округлої форми на лампі) - і, зіставляючи його з даними в мозку, відбитими в пам'яті, дають йому визначення "арбузечек". Поет, спостерігаючи за верхівками дерев і підбираючи в картотеці вражень образи, які найбільше збігається з цим рухом, говорить: "Маківки дерев мирно схиляються до сну".

"Поезія нагадує витончену молоду дівчину, невимовну діву, яку бажають наділити, інкрустувати і оформити в неймовірні оздоблення більшість таких же дів, мається на увазі всі інші науки, і їй доведеться прийняти їх послуги, натомість вони множитимуться її величчю. Однак діва ця не терпить вольності в поводженні, волочіння по вулицях, проголошування про неї в людних місцях або в кулуарах замків. Поезія з такого матеріалу, що й майстер, обов'язково оберне її в еталонне золото, ціна якого не визначена"- написав автор всесвітньо відомого роману "Дон Кіхот" Мігель де Сервантес.