Вступати в новий ранок, коли за вікном Києва рвуться обстріли, стала частиною буденного життя для Ірини Хоменко, ведучої проєктів "Ранок Вдома" та "Я не забуду". Життя під час війни – це не просто реальність, це щоденне випробування, що змушує шукати нові джерела сил та натхнення.

Війна як натхнення для нових ідей

Війна в Україні стала для Ірини важкою переправою, проте вона знайшла у цьому виклику новий імпульс для творчості. Проєкт "Я не забуду", якому виповнюється два роки, став її особистим мотиватором в найтемніші часи.

"Ми вже дихаємо 'на останніх краплях', але все ж треба знаходити сили, щоб відновлюватися та цінувати кожен прожитий день."

Повернення до творчості

Ірина прийняла рішення залишатися в Україні, не дивлячись на небезпеку. Вона повернулася до акторства та зйомок, які стали для неї своєрідною терапією. Природа та спілкування з іншими людьми допомагають їй відновлюватися. Вона знову відновила сімейні прогулянки в парку, які стали дієвим способом перезавантаження.

Виклики повсякденного життя

Зараз її життя, як і багатьох киян, відзначено постійною небезпекою. Звуки вибухів, тривоги – все це стало частиною повсякденності. Сім'я Хоменко ховається у коридорі під час тривог, намагаючись створити для дітей хоч якийсь затишок та безпеку.

Перспективи на майбутнє

Ірина вірить у перемогу України. "Я не забуду" залишається важливим проєктом, що дає надію та підтримує тих, хто переживає важкі втрати. Історії, які розповідає цей проєкт, надихають і показують силу людського духу.

Editor: Yana Davydiuk