5 липня у Парижі на Єлісейських галявинах відбулася подія, що змусила говорити про себе усю французьку столицю. Того дня Оффенбах на сцені свого театру “ Буф Парізьєн” представив до суду глядача своє музично – комічне ревю “Двоє сліпих ”. Твір викликав обурення й вибух протесту видавця газети “ Фігаро ”, Генрі Вільмесана який фінансував “ Оффенбах ”. Вільмесан назвав “ мюзікету ”, грубою, низькопробною, не здатною зацікавити глядача. Проте сам твір “ Двоє сміливих ” визначив сенсаційний успіх того вечора. Паризький критик Жюль Жанен писав: “ Люди сміялися, аплодували, кричали так, неначе сталося диво “. Саме ця одноактівка увійшла увійшла в історію массового музичного театру, як родоначальника нового жанру – оперети. Так зароджувався молодий театр молодий театр оперети.Створюючи мелодії, близькі паризькому міському фольклору, Оффенбах використовував їх як найважливіші елементи музичної драматургії, а в якості кульмінації – галоп та кан – кан.
Завдяки Оффенбаху паризька оперета це художнє явище міжнародного масштабу. ЇЇ творчий досвід був сприйнятий та розвинутий світовим музичним театром, а майстерність із віртуозною комедійною грою і високою технікою сценічної імпровізації – стала зразком для наступних поколінь опереткових артистів. Підкоривши наймелодійніші країни Європи – Францію та Австрію, де оперета у подальшому пустила міцне коріння, ця весела та іскрометна пустунка у 1920 р. у шаленому галопі примчала на терени тогочасного Рад. Союзу. На той час обличчя австрійської оперети значно змінилось. У минулому виключно комічна, оперета набула рис чуттєвої мелодрами з буфонно - фарсовими елементами. Новий напрям названий “ неовіденською оперетою ”, склався у творчості Ф. Легара, “ Циган – прем’єр ”, “ Принцеса цирку ”, “ Сільва ”, “ Баядера”, “Маріца ” Кальмана; “ Циганський барон ”, “ Летюча миша ”, “ Ніч у Венеції ” І. Штрауса.
Тривалий час оперета яку провів театр опери, потрапляла під обстріл важкої артилерії критики. Проте новий жанр розвивався і знайшов в решті решт своє чільне місце на своєму власному майданчику у театральному світі. У легендарних актрис оперети – Гортензія Шнейдер, Тетяна Шмига, Катерина Мамикіна закохувались королі та дипломати, спортсмени та підприємці. Довкола актрис оперети завжди точилися розмови та плітки, їм заздрили, на них хотіли бути схожими.
І ось у 1934 р. вишукана парижанка оперети оселилась у Києві. Опереті поталанило чи не найбільше, бо вона оселилась у колишньому Троїцькому народному домі, на одній з центральних вулиць м Києва – Червоноармійська, 53/3 ( згодом –Велика Васильківська ), де мешкає і до тепер. Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки та Київська оперета, а також театр імені Івана Франка дарує киянам та гостям міста відчуття справжнього свята, втіленого у яскравих музично – драматичних постановках. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра без сумніву яскрава перлина яка прикрашає це місто. Театр опери і балету для дітей та юнацтва демонструє великий перелік вистав. Театр оперети квитки завжди можливо придбати як в касах театру так і на сайті www.ticketsbox.com.
